Комітет Медичного і Фармацевтичного Права та Біоетики - Рік, який змінив уяву про цінність і цінності інтелектуальної власності в сфері фармації

Головна цитата

І ще рік тому, зазнаючи нищівної критики щодо патентної реформи в сфері фармації і медицини, яка відбулася 21 липня 2020 року в Україні, ми й гадки не мали, що знаходимося за мить до визнання принципів реформи її ж основними опонентами.

Рік, який змінив уяву про цінність і цінності інтелектуальної власності в сфері фармації

18:53 Пн 19.07.21 Автор : Кашинцева О.Ю. 61 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Так, 18 червня 2021 року на сторінці СОТ було викладено до обговорення проєкт Декларації Ради ТРІПС щодо Угоди ТРІПС та громадського здоров'я в умовах пандемії (https://docs.wto.org/dol2fe/Pages/SS/directdoc.aspx?filename=q:/IP/C/W681.pdf&Open=True)

Декларація закликає зняти всі перешкоди, які можуть виникнути на шляху розширення виробництва вакцин та ліків від COVID-19 включно із інтелектуальною власністю.

У Комюніке ЄС до Ради СОТ зазначається, що інтелектуальна власність не може бути перешкодою для виробництва вакцин і ліків, що примусове ліцензування, як механізм розширення виробництва вакцин та ліків, є повністю легітимним інструментом забезпеченням доступу до лікування в умовах пандемії.

Сьогодні український виробник налаштований переважно на отримання добровільних ліцензій, які дадуть можливість забезпечити вакцинами вітчизняного пацієнта та за відповідних домовленостей налагодити контрактне виробництво. Добровільна ліцензія передбачає не лише використання патенту, але й передачу технології. За таких умов національний виробник спроможний за 6 місяців налагодити виробництво ліцензійних вакцин, які відповідатимуть світовим стандартам. Вироблення вакцин, суттєво відрізняється від виробництва ліків, в основі АФІ яких хімічна формула. Виробництво вакцин без передачі технології лише на основі розкриття  патенту може зайняти значно більше часу.

Проте, абсолютно інакше складається ситуація із виробництвом ліків, в основу АФІ яких покладено хімічну формулу. Тут наш виробник може спрацювати блискавично. До прикладу, як це зробила Угорщина налагодивши виробництво ремдесивіру за два місяці після проголошення пандемії ВООЗ. Отже, як тільки від COVID-19 буде знайдено специфічне лікування український виробник може доволі швидко опанувати цей напрям на основі примусового ліцензування, забезпечивши потребу у ліках для вітчизняного пацієнта. 

Для правомірності такого процесу в очах СОТ нам варто поквапитися із вдосконаленням порядку примусового ліцензування та використання винаходів за надзвичайних обставин на рівні національного законодавства. Навколо цього процесу ламаються списи і точаться дискусії вже близько 10 років, відколи НДІ інтелектуальної власності НАПрН України разом із представниками пацієнтської спільноти (БО Мережа ЛЖВ/100 відсотків життя) розпочали адвокацію на підготовку відповідних змін до законодавства. Здається, пандемія має своєю зворотною стороною повернення людства до пріоритету права на життя і здоров'я над усіма іншими правами, а майновими права інтелектуальної власності й поготів. Отже використаєм цей історичний шанс в інтересах України та вітчизняного пацієнта.

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування