Актуальні правові питання у сфері стоматології

Стоматологічна практика все частіше потрапляє під правничий мікроскоп, «забарвлює» судову практику та потребує алгоритмів вирішення непростих питань, породжених необхідністю захисту прав людини. З-поміж калейдоскопу проблем, які можуть виникати у взаєминах «лікар–стоматолог–пацієнт» викристалізуємо кілька з них і крізь призму судової практики та національного законодавства віднайдемо необхідні правничі механізми. Часом вже оскомне питання щодо правильності оформлення згоди на стоматологічну допомогу, все ж залишається актуальним для фахівців. Наказом МОЗ України «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування» від 14.02.2012 р. №110 (далі — Наказ №110), затверджено форму «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» (форма №003-6/о). Відтак, постає питання чи можна користуватись цією формою у сфері стоматології. Дослідження Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення», затвердженої Наказом №110, дає підстави стверджувати, що такого обов’язку немає. Такого висновку можна дійти з огляду на те, що в п. 5 цієї Інструкції зазначено, що форму №003-6/о можна використовувати в медичній карті амбулаторного хворого або медичній карті стаціонарного хворого, що затверджені Наказом №110, а також у медичній карті переривання вагітності та історії пологів, затверджених наказом МОЗ України від 26.07.1999  р. №184.

Детальніше