Комітет Медичного і Фармацевтичного Права та Біоетики - Замісна підтримувальна терапія наркозалежних в контексті громадського здоров’я : переваги та недоліки

Головна цитата

Здійснюючи лікування наркозалежних методом замісної підтримувальної терапії Україна фактично виконує функцію легального наркоторговця

Замісна підтримувальна терапія наркозалежних в контексті громадського здоров’я : переваги та недоліки

17:47 Пн 25.02.19 Автор : Князєв В. 481 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Як відомо, вживання наркотиків уже давно є великою медичною та соціальною проблемою нашого суспільства. За даними МОЗ України понад 90% зареєстрованих наркозалежних в Україні страждають саме від опіоїдної залежності. Одним з альтернативних шляхів боротьби із наркозалежністю для тих, хто вживає наркотики є замісна підтримувальна терапія (ЗПТ), так звана «субституція», яка передбачає лікування хворих синтетичним наркотиком – метадоном. Даний метод лікування опіатної наркозалеженості у хронічних ін’єкційних споживачів по суті передбачає заміну нелегальних вуличних наркотиків на іншій, офіційно дозволений. Але медичні психотропні, наркотичні препарати, які призначаються для проведення ЗПТ, суттєво відрізняються впливом на організм людини від вуличних, нелегальних наркотиків, і вживання їх у призначеному лікарем дозуванні, та під медичним контролем, сприяє поступовій стабілізації стану пацієнта, дозволяє усунути або мінімізувати  шкідливі  наслідки  від  вживання  нелегальних  наркотиків.

Така терапія давно визнана в світовій медицині ефективним інструментом медичної допомоги особам, які мають наркотичну залежність. Замісна терапія довела свою ефективність у країнах із найрізноманітнішою культурою і економікою.  З 70-х років XX століття ЗПТ успішно почала впроваджуватись у США, а з 80-90-х – широко застосовуватись у Европі. Сьогодні у світі до програм ЗПТ залучено понад 600 тисяч клієнтів. Найбільша їх кількість у США — близько 200 тисяч, у країнах Європи — до 400 тисяч. Замісна терапія застосовується в Литві, Латвії, Естонії і Киргизстані, Казахстані, Грузії, Білорусі. Підтримувальне лікування з успіхом проводять також у країнах Азії: Ірані, Китаї, Таїланді. До речі, Іран, ісламська країна, де навіть вживання, наркотичних речовин, є досить криміналізованим, з покаранням у вигляді смертної кари, демонструє всіляку підтримку подібним програмам. Зокрема, усім учасникам ЗПТ видається спеціальне посвідчення, і наявність у неї малої кількості наркотичних засобів або стану наркотичного сп’яніння не являться злочином, адже вважається, що особа, що знаходиться на шляху виправлення. Це країна парадоксів, де споживання наркотиків – це гріх і водночас духовенство підтримує ЗПТ [1].

В Україні програма ЗПТ почалась з 2004 року з найбільш уражених епідемією ВІЛ областей з охопленням менше 100 пацієнтів і в подальшому поширилась на всю територію держави з 2008 року. Станом на 1 липня 2017 року в Україні замісну підтримувальну терапію  згідно даних Центру громадського здоров'я МОЗ України, отримували  9631 наркозалежних пацієнтів на базі 177 лікувальних установ України, з них 8 189 пацієнтів отримували препарат метадону гідрохлорид, 415 – метадону гідрохлорид, 1 027 пацієнтів – бупренорфіну гідрохлорид. А вже на початку 2018 року всього на лікуванні в Україні в 186 лікувальних закладах (в кожній з 24 областей, включаючи м. Київ) перебували 10252 пацієнтів, з яких 8451 – чоловіків, 1851 – жінок; 8980 – вживали метадон, 1064 – бупренорфін. Середній вік пацієнтів на ЗПТ від 34 до 46 років, який  коливається залежно від регіону [2].  При цьому,   у 2018 році програма ЗПТ в Україні, значна частка фінансування якої припадатиме на державний бюджет, продовжуватиме бути найбільшою програмою у Східній Європі та Центральній Азії. Відповідно результати такої терапії повинні бути надзвичайно важливими для суспільства та громадського здоров’я, зокрема, споживання метадону, який замінить так звані вуличні наркотики, повинен «витіснити» нелегальний обіг наркотиків, зменшити кримінальну активність серед наркозалежних. А це в свою чергу впливатиме на покращення  епідеміологічної  ситуації  з  ВІЛ/СНІД.

Але на жаль, вживаючи метадон, практично всі наркозалежні не припиняють і вживати інші наркотики, в тому числі ін’єкційним шляхом, поєднуючи метадон з іншими важкими наркотиками. В результаті заглушення чутливості і симптомності організму наркозалежний не відчуває багатьох хвороб і переносить їх на ногах. Крім того, метадон, крім переваг, має такі недоліки, як ризик передозування, адже метадон – синтетичний наркотик опійної групи, який у десять разів сильніший за героїн, існує ймовірність його використання без лікарського призначення з метою ейфоризації, і невдовзі після нього пацієнти ЗПТ повертаються до зловживання наркотиками, що обумовлює високий рівень кримінальної активності в цій соціальній групі і подальше поширення ВІЛ-інфекції, туберкульозу та гепатитів. І взагалі, частка наркозалежних осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності є значно вищою, ніж це може здатися з аналізу статистичних показників.

 Аналіз результатів досліджень, звітів та доповідей неурядових правозахисних організацій свідчить про те, що на практиці заходи, визначені Стратегією державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, не виконуються. Проблеми, пов’язані з вживанням наркотиків, розв’язуються виключно силовими методами, що негативно позначається на правах хворих людей, перешкоджає їхньому доступу до підконтрольних лікарських засобів, підміняє протидію наркозлочинності боротьбою із споживачами наркотиків. Замість впорядкування замісної підтримувальної терапії, як це передбачено Стратегією, поліцією проводяться безпідставні перевірки діяльності закладів охорони здоров’я, задіяних до впровадження ЗПТ.

Досліджуючи діяльність сайту ЗПТ на базі однієї з районних лікарень Житомирської області, Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д. І Потєхіна, який працює з 2015 року, можна констатувати, що на момент відкриття цього сайту було 3 пацієнти, станом на 01 червня 2018 року лікування отримують 42 пацієнти, з яких 7 жінок. Середній вік пацієнтів на ЗПТ в цьому регіоні становить 37 років. Всього за увесь час через програму пройшло 75 наркозалежних і повністю успішно завершили курс лікування методом ЗПТ всього 2 пацієнта. При цьому нелегальний обіг наркотиків на адміністративній території не зменшився, як й  кримінальна активність серед наркозалежних. Значна частина наркозалежних пацієнтів, а це 11 з 42 пацієнтів цього сайту, скоїла по декілька злочинів, в основному пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та крадіжок і продовжують скоювати злочини та правопорушення, перебуваючи під слідством.

Але основним моментом недосконалості ЗПТ є необхідність щоденного відвідування наркозалежними медичного закладу для отримання препарату та його прийому в присутності медичного працівника. Серед труднощів у запровадженні ЗПТ медики також називають постійну ротацію пацієнтів, незаплановані виписки та відмову від участі у програмі, ускладненнями психологічного та фізичного стану наркозалежних. Вирішення цих питань потребує більш ретельного супроводу програми з боку держави та громадських організацій, які працюють у зазначеному напрямку.

Отже, програма ЗПТ хоча й не є панацеєю вирішення проблеми, але на сьогодні — це найоптимальніший варіант як для суспільства, так і для наркоманів,  що  без  сумніву,  потребує  вдосконалення.

Також на думку автора, доцільним є прийняття відповідних нормативно-правових актів, що дозволять органам поліції спільно з органами місцевого самоврядування залучати наркозалежних пацієнтів ЗПТ, які як правило, ніде не працюють і не займаються суспільно-корисною діяльністю, до громадських, суспільно-корисних робіт, можливо оплачуваних, але за умов, що це не вважатиметься  як  новий  вид  адміністративного  стягнення чи  покарання.

Література:

Басенко А., Власенко Л., Дебелюк М. та ін. Аналіз та опис моделей/підходів до надання послуг замісної підтримувальної терапії.  Київ.МБФ «Альянс громадського здоров’я», ТОВ «Агенство «Україна» 2017.112с.
Про стан впровадження замісної підтримувальної терапії. Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».URL:https://phc.org.ua/uploads/documents/c21991/1489e96901f2c3c26f4210ba6a9698cc.pdf
Порядок проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю: Наказ Міністерства охорони здоров’я України 27.03.2012 р. №200 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від17.12.2015№863).URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0889-12.
Про схвалення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.08. 2013р. № 735-р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/735-2013-%D1%80.
Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Kиїв, 2017. 552c. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/Dopovid_2017.pdf

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування